15 травня 2020 р. 08:36
Зразок заяви про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, зміна способу та порядку виконання судових рішень. Основні аспекти.
Крет Олег
автор, адвокат
family_law
Зразок заяви про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, зміна способу та порядку виконання судових рішень. Основні аспекти.

Конституційний Суду України вважає, що виконання всіма суб’єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

(абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин сьомої, дев’ятої, пункту 2 частини шістнадцятої статті 236-8 Кримінально-процесуального кодексу України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009

Зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення.

(речення перше абзацу першого пункту 3 мотивувальної частини). Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Шаповалова Олексія Леонідовича щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв’язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

(речення перше абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини).

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Шаповалова Олексія Леонідовича щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв’язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012

Ухвали місцевого господарського суду, постанови апеляційної інстанції про відмову у змінах способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови впливають на виконання судових рішень та забезпечення відновлення захищених судом прав і свобод людини і громадянина. Відповідно до конституційної вимоги рівності перед законом і судом сторони повинні мати рівні процесуальні можливості відновлення вказаних прав і свобод, зокрема шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції та у касаційному порядку постанов апеляційної інстанції як про зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови, так і про відмову у цих змінах. Відсутність можливості апеляційного та касаційного оскарження ухвал суду про відмову у задоволенні заяви про зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови в такому самому порядку, як і ухвал про зміни способу та порядку їх виконання, також не узгоджується з принципом справедливості.

(абзац третій, речення перше абзацу четвертого підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Шаповалова Олексія Леонідовича щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв’язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012.

 Отже, у разі необхідності встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення варто пам’ятати, що:

·         із відповідною заявою слід звертатися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції;

·         із такою заявою можуть звернутися виключно стягувач чи виконавець;

·        для зміни способу або порядку виконання судового рішення повинні існувати обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим;

· на виконання вимог цивільного процесуального законодавства потрібно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вищевказаних обставин як підстави для задоволення судом відповідної заяви.

Не слід змішувати поняття зміни способу порядку виконання судового рішення зі зміною способу захисту порушеного права.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.06.2019 року у справі № 350/426/16-ц, від 05.09.2018 року у справі № 2-749/11/2229.

У даній справі посилання скаржника на відмову боржника передати йому майно не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, відсутні будь-які докази неможливості виконання рішення суду, посилання стягувача на той факт, що боржник намагалась передати йому інше майно, аніж те, що визначено рішенням суду не підтверджено жодними належними та допустимим доказами та не можуть бути визнані обставинами, що ускладнюють або виключають виконання рішення, зокрема, відсутність майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, - не встановлена.

Таким чином, колегія суддів Херсонського апеляційного суду  дійшла висновку, що зміна способу та порядку виконання рішення суду шляхом стягнення вартості майна, виділеного скаржнику у власність, є фактично зміною рішення по суті та зміною способу захисту порушеного права, що є неприпустимим (справа № 648/546/17).

 

Адвокати у Львові, Тернополі, Луцьку, Івано-Франківську до Ваших послуг.

ЗРАЗОК

Шевченківський районний суд м. Львова

вул. Січових Стрільців, буд. 12, м. Львів, 79000

 

Позивач: _________________________________

_____________________, кв.48, м. Львів, 79002

ІПН 2______________7

тел. 0_________________________________0

електронна адреса: немає

Підстава звільнення від судового збору:

п. 3. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»

 

Відповідач: ________________________

Фактичне місце проживання:вул. ____________________, кв. 13, м. Львів, 79069

місце реєстрації: Яворівський район, с. Любині, 81037

ІПН невідомий

тел. невідомий

електронна адреса невідома

 

Про збільшення розміру аліментів на утримання дитини

 

Ціна позову: 13489 грн.

З даного предмету і підстав позовів не подавалось в інші суди.

 

Заходів забезпечення позову чи доказів не вживалось.

 

 

П О З О В Н А   З А Я В А

 

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України: «Позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача».

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 5: «Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;»

Відповідно подаю позов у Шевченківський районний суд м. Львова за місцем своєї реєстрації.

Я__________________________, утримую неповнолітню доньку _________________________, 30 серпня 2005 року народження (Свідоцтво про народження серія 1-СГ №____________94).

Батько дитини є ________________ з яким ми одружились 23 лютого 2002 року, а розлучились згідно рішення Залізничного районного суду м. Львова по справі №________ від ______.2011 року (Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища).

Відповідно до листа Шевченківського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області від ____________ року / В-10/____________: « У Шевченківському ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа №_________/10 від _________ року виданого Залізничним районним судом м. Львова, про стягнення з ____________ аліменти на користь ___________ на утримання неповнолітньої доньки ____________ _________.2005 р.н., у твердій грошовій сумі у розмірі 500,00 грн., щомісячно, починаючи з 12.08.2010 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах станом на 03.03.2017 року заборгованість боржника – _____________., по сплаті аліментів за вищезазначеним виконавчим листом становить – 17640,09 грн.».

З виписки з рахунків в національній валюті вбачається, що Відповідач періодично сплачує аліменти з перервами від 3 до 7 місяців.

В той же час мені стало достовірно відомо, що матеріальне становище Відповідача значно покращилось та станом на вересень 2018 року він перебуває на заробітках в Республіці Польща.

Тривалість його роботи в Польщі становить біля трьох років, а тому оскільки його матеріальний стан покращився вважаю, що він повинен належним чином виконувати свій батьківський обов’язок.

Слід врахувати, що і моє матеріальне становище в порівнянні з дня присудження аліментів погіршилось, оскільки я утримую доньку з періодичних та нестабільних доходів, а оскільки дитина росте, то і її потреби на даний час також зросли.

Так, я втратила постійну роботу, що стверджується трудовою книгою.

Так на даний час моя донька відвідує ряд гуртків, зокрема художню школу, репетиторів, зокрема відвідує англійську мову.

Фактично 500 грн. аліментів на утримання дитини є настільки мізерними, що не покривають четвертої частини усіх витрат, які я несу на утримання дитини щомісячно.

Відповідно до правової позиції Верховного суду по справі №138/594/17-ц(постанова Верховного суду від  06 червня 2018 року,  провадження №61-27331 св. 18):

За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина 3 статті 181 СК України).

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (частина 1 статті 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.  

частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до статті 183 та статті 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина 3 статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку  підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямистатті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім цього вважаю, що в 2017 року при індексації розмір аліментів повинен був становити: 500*12,44%=62 грн., тобто 562 грн.

Таким чином при індексації за 2017 рік мені слід доплатити 62*12=744 грн.

А у 2018 році відповідно 562*13,7%=76,99, тобто розмір проіндексованих аліментів повинен був становити 638,99 грн.,

Відповідно з січня по серпень мені Відповідач повинен доплатити проіндексованих аліментів в розмірі 1104 грн.

Загальна сума недоплати згідно індексації становить 638,99+1104=1742 грн.

 

Враховуючи викладене, прошу суд про наступне:

 

1.      Змінити спосіб присудження аліментів, а саме:

1.      Стягувати з відповідача в користь ________________1500 грн. але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

2.      Стягнути з відповідача в користь _________________________ 1742 проіндексованих аліментів.

 

 

 

18.10.2018 року                                                        __________________________

 

АО «Галицька правнича група» допоможе Вам розібратись у сімейному законодавстві, представить Ваші інтереси в суді та органах владиМи допоможемо Вам розібратись у всіх необхідних документах та допоможемо уникнути зайвих нервових навантажень. Адвокати у Львові, Тернополі, Луцьку, Івано - Франківську до Ваших послуг.

 

 

Опубліковано: 15 травня 2020 р. 08:36 Стаття 12.
Автор: Крет Олег
Офіс с.Павлів
Офіc м. Тернопіль
Офіс м.Львів
Ми в соцмережах:
Графік роботи:
Пн-Пт - 09.00 - 19.00 год
Сб - 09.00 - 14.30 год
Нд - вихідний
Ми в соцмережах:
Графік роботи:
Пн-Пт - 09.00 - 19.00 год
Сб - 09.00 - 14.30 год
Нд - вихідний
Ми в соцмережах:
Графік роботи:
Пн-Пт - 09.00 - 19.00 год
Сб - 09.00 - 14.30 год
Нд - вихідний