20 листопада 2026 р. 15:50
Судовий наказ у господарському процесі: як стягнути борг без тривалого судового розгляду?
Сміхура Василь
автор, адвокат
None
Судовий наказ у господарському процесі: як стягнути борг без тривалого судового розгляду?

У підприємницькій діяльності досить часто виникають ситуації, коли одна сторона виконує свої зобов'язання за договором, а інша не поспішає розраховуватися. Наприклад, підприємство поставило товар, виконало роботи або надало послуги, проте оплата так і не надійшла. Боржник обіцяє повернути гроші найближчим часом, посилається на фінансові труднощі або взагалі перестає виходити на зв'язок. У результаті підприємство змушене витрачати час на нагадування, переговори та пошуки способів повернення заборгованості.

Багато підприємців не поспішають звертатися до суду, оскільки вважають, що це обов'язково означає тривалий розгляд справи, численні судові засідання та додаткові витрати. Однак українське законодавство передбачає можливість стягнути певні види заборгованості у спрощеному порядку — шляхом отримання судового наказу.

Судовий наказ — це особлива форма судового рішення, яку господарський суд видає без проведення судового засідання та виклику сторін. Тобто кредитору не потрібно особисто приходити до суду, брати участь у засіданнях або чекати місяцями на розгляд справи. За наявності необхідних документів суд може видати наказ у досить короткий строк. Водночас важливо розуміти, що такий спосіб стягнення боргу підходить не для кожної ситуації.

Відповідно до статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути виданий за вимогою про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій, зокрема електронній, формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Звернутися із заявою про видачу судового наказу в господарському процесі можуть юридичні особи та фізичні особи — підприємці.

Наприклад, одне підприємство поставило іншому товар на суму 150 000 гривень. Покупець отримав продукцію, що підтверджується видатковими накладними, але у встановлений договором строк гроші не сплатив. Якщо сторони уклали письмовий договір, а документи підтверджують виникнення заборгованості, постачальник може звернутися до господарського суду із заявою про видачу судового наказу.

Водночас потрібно враховувати, що наказне провадження призначене насамперед для вимог, які можна підтвердити документами без проведення повноцінного судового розгляду. Якщо між сторонами існує складний спір щодо якості товару, обсягу виконаних робіт або самого факту виникнення боргу, доцільно оцінити можливість звернення до суду з позовом. Закон дозволяє кредитору самостійно обрати між наказним та спрощеним позовним провадженням, якщо вимога відповідає умовам для видачі судового наказу.

Щоб отримати судовий наказ, необхідно підготувати заяву до господарського суду та додати документи, які підтверджують заборгованість. Насамперед це договір, на підставі якого виник борг, а також документи про поставку товару, виконання робіт чи надання послуг. Залежно від ситуації такими доказами можуть бути видаткові накладні, акти приймання-передачі, акти виконаних робіт, банківські виписки та інші документи.

Особливу увагу потрібно приділити правильному розрахунку заборгованості. Наприклад, якщо загальна вартість поставленого товару становила 200 000 гривень, але покупець уже сплатив 70 000 гривень, вимога про стягнення основного боргу повинна враховувати цю оплату. Також необхідно перевірити, чи настав строк виконання грошового зобов'язання, адже вимагати примусового стягнення боргу можна лише за наявності відповідних правових підстав.

Вимоги до заяви про видачу судового наказу визначені статтею 150 Господарського процесуального кодексу України. У ній необхідно зазначити відомості про кредитора та боржника, суму боргу, обставини його виникнення та перелік документів, які підтверджують заявлені вимоги. До заяви також додаються документ про сплату судового збору та, за необхідності, документи про повноваження представника. Важливо дотримуватися й установлених законом вимог щодо електронного кабінету в судовій системі, оскільки для юридичних осіб його реєстрація є обов'язковою.

Однією з головних переваг наказного провадження є швидкість розгляду заяви. Відповідно до статті 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає її протягом п'яти днів із дня надходження. При цьому судове засідання не проводиться, а сторони не викликаються. Суд перевіряє подані документи та вирішує питання про видачу судового наказу або відмову в його видачі.

Проте не варто думати, що вже через п'ять днів після звернення до суду кредитор обов'язково отримає свої гроші. Після видачі судового наказу боржнику надсилається його копія, а закон надає йому право заперечити проти вимог кредитора.

Відповідно до статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Якщо така заява подана належним чином і немає підстав для її повернення, суд скасовує наказ.

Це одна з найважливіших особливостей наказного провадження. Для скасування судового наказу боржнику не потрібно проходити повноцінний судовий розгляд і доводити свою правоту так, як це відбувається під час розгляду позову. Достатньо у встановленому процесуальному порядку заявити про повну або часткову необґрунтованість вимог кредитора.

Однак скасування судового наказу не означає, що борг зникає або підприємство втрачає право вимагати його повернення. У такому випадку кредитор може звернутися до господарського суду з позовною заявою, і спір розглядатиметься за правилами позовного провадження.

Саме тому перед зверненням за судовим наказом важливо оцінити поведінку боржника. Якщо він визнає наявність заборгованості, але постійно відкладає оплату, наказне провадження може бути зручним способом захисту прав кредитора. Якщо ж боржник заперечує проти самого боргу, оспорює поставку товару або заявляє претензії щодо виконання договору, існує ризик, що він скористається правом на скасування наказу.

Якщо боржник не подає заяву про скасування судового наказу у встановлений строк, наказ набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 159 Господарського процесуального кодексу України. Після цього кредитор може пред'явити його до примусового виконання.

Важливою перевагою є те, що судовий наказ одночасно є судовим рішенням і виконавчим документом. Тобто не потрібно додатково звертатися до суду для отримання окремого виконавчого документа. Якщо боржник добровільно не погашає заборгованість, стягувач може звернутися до державного або приватного виконавця.

Під час виконавчого провадження можуть застосовуватися передбачені законом заходи примусового стягнення, зокрема звернення стягнення на кошти на рахунках боржника та інше його майно. Проте фактичне повернення грошей залежатиме від того, чи має боржник кошти або майно, на яке можна звернути стягнення. Тому навіть отримання судового наказу не гарантує негайного погашення заборгованості.

Ще одним важливим питанням є судові витрати. За подання заяви про видачу судового наказу необхідно сплатити судовий збір, розмір якого визначається Законом України «Про судовий збір». При цьому заява про видачу судового наказу оплачується за спеціальною ставкою, що може бути вигідніше для кредитора порівняно з поданням позову.

Якщо суд відмовить у видачі наказу або боржник доможеться його скасування, сплачений судовий збір не повертається. Однак у разі подальшого звернення до суду з позовом ця сума зараховується до судового збору, який необхідно сплатити за подання позовної заяви.

Таким чином, наказне провадження має як переваги, так і певні ризики. З одного боку, воно дозволяє швидко отримати судове рішення без проведення засідань. З іншого — застосовується лише до визначених законом вимог, а боржник має право ініціювати скасування судового наказу.

Тому перед зверненням до суду необхідно перевірити, чи відповідає заборгованість умовам наказного провадження, чи належним чином оформлені документи та чи достатньо доказів для підтвердження заявлених вимог. Також варто оцінити можливість фактичного виконання майбутнього судового наказу.

Отже, судовий наказ у господарському процесі — це можливість стягнути договірну заборгованість без тривалого судового розгляду, якщо вимога відповідає встановленим законом умовам. Для підприємств і фізичних осіб — підприємців цей механізм може стати ефективним способом захисту майнових інтересів, особливо коли борг підтверджений належними документами.

Водночас кожна ситуація потребує індивідуальної оцінки, адже неправильно обраний спосіб захисту або помилки в оформленні документів можуть призвести до втрати часу та додаткових витрат.

Адвокати нашого адвокатського об'єднання надають правову допомогу підприємствам та фізичним особам — підприємцям у питаннях стягнення заборгованості, аналізують договори та підтвердні документи, готують заяви про видачу судових наказів і позовні заяви, а також представляють інтереси клієнтів у господарських судах.

Своєчасне звернення за правовою допомогою допоможе правильно оцінити перспективи повернення боргу та обрати найбільш ефективний спосіб захисту прав вашого бізнесу.

 

Опубліковано: 20 листопада 2026 р. 15:50 Стаття 107.
Автор: Сміхура Василь
Офіс м.Львів
Офіc м. Тернопіль
Офіс у м.Радехів
Офіс с.Павлів
Офіс у м.Золочів
Офіс у м.Червоноград
Ми в соцмережах:
Графік роботи:
Пн-Пт - 09.00 - 18.00 год
Нд, Сб - вихідний
Ми в соцмережах:
Графік роботи:
Пн-Пт - 09.00 - 18.00 год
Нд, Сб - вихідний
Ми в соцмережах:
Графік роботи:
Пн-Пт - 09.00 - 18.00 год
Нд, Сб - вихідний
Ми в соцмережах:
Графік роботи:
Пн-Пт - 09.00 - 18.00 год
Нд, Сб - вихідний
Ми в соцмережах:
Графік роботи:
Пн-Пт - 09.00 - 18.00 год
Нд, Сб - вихідний
Ми в соцмережах:
Графік роботи:
Пн-Пт - 09.00 - 18.00 год
Нд, Сб - вихідний