Справедливість у Страсбурзі: Як ми виграли справу в ЄСПЛ проти бездіяльності поліції (Справа «Тіник-Жук проти України»)
У юридичній практиці часто доводиться чути, що боротися з державною машиною та правоохоронною системою — це марна трата часу. Протягом майже шести років ми з моїм клієнтом на власному досвіді долали всі перепони цієї системи: відписки, ігнорування клопотань та безпідставне закриття кримінальних проваджень. Проте 26 лютого 2026 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі поставив крапку в цій історії, винісши рішення у справі «Tinyk-Zhuk v. Ukraine» (Заява № 6928/25).
Як адвокат, я хочу поділитися досвідом того, як нам вдалося довести порушення прав клієнта на найвищому міжнародному рівні, і чому ніколи не варто опускати руки перед свавіллям на місцях.
З чого все почалося: Напад і байдужість системи
Ця історія бере початок 26 червня 2020 року. Того дня на вулиці на мого клієнта, Мирона Євгеновича Тіника-Жука, напали троє осіб (у матеріалах справи вони фігурують як М., С. та Я.). Клієнт отримав легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров'я. Того ж дня поліція відкрила кримінальне провадження. Ситуація здавалася очевидною, і ми очікували на швидке та об'єктивне розслідування.
Але реальність виявилася іншою. Замість того, щоб збирати докази, слідчі органи розпочали гру в «пінг-понг». Мої численні адвокатські клопотання про проведення елементарних слідчих дій просто ігнорувалися.
Глуха стіна: Як поліція ховала справу
Апогеєм бездіяльності стали постанови слідчих про закриття справи «через відсутність доказів злочину». Вперше це сталося вже 27 серпня 2020 року, всього через два місяці після нападу. Вдруге — 14 вересня 2023 року.
Ми систематично оскаржували ці рішення. Прокурори та слідчі судді скасовували незаконні постанови поліції, прямо критикуючи слідчих за непроведення слідчих дій та ігнорування сторони потерпілого. Прокурори навіть давали письмові вказівки щодо того, що саме потрібно зробити. Але на практиці справа роками припадала пилом у кабінетах. Розслідування перетворилося на суцільну імітацію.
Останній рубіж: Стратегія захисту в ЄСПЛ
Зрозумівши, що на національному рівні ми ходимо по замкненому колу і вичерпали ефективні засоби правового захисту, 11 лютого 2025 року я подав заяву до Європейського суду з прав людини в інтересах свого клієнта.
Нашою головною правовою зброєю стала Стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (заборона катувань та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження). Багато хто помилково вважає, що ця стаття стосується лише випадків, коли шкоду завдають самі правоохоронці. Але наша стратегія спиралася на процесуальний аспект цієї статті: якщо особу побили приватні особи, а держава в особі поліції не спромоглася провести ефективне розслідування і покарати винних — це пряме порушення прав людини з боку держави.
Вердикт П'ятої секції ЄСПЛ: Беззаперечна перемога
Рішення ЄСПЛ було винесено Комітетом П'ятої секції (судді Андреас Зюнд, Діана Сирку та Микола Гнатовський) одностайно.
Суд повністю підтримав нашу позицію і визнав, що Україна порушила статтю 3 Конвенції. У своєму рішенні ЄСПЛ чітко розклав по поличках усі провали української правоохоронної системи:
Ключова теза Суду: Судова та правоохоронна влада за жодних обставин не повинна залишати завдані фізичні чи психологічні страждання безкарними. Це критично важливо для підтримки довіри суспільства до верховенства права.
Справедлива сатисфакція
Окрім визнання факту порушення прав мого клієнта, суд зобов'язав Державу Україна виплатити справедливу компенсацію:
Що цей прецедент означає для українців?
Справа «Tinyk-Zhuk v. Ukraine» — це не просто успішно завершений кейс у моїй адвокатській практиці. Це потужний прецедент, який доводить: з круговою порукою та імітацією роботи на місцях можна і треба боротися.
Коли слідчий кладе справу в стіл, а керівництво роками заплющує на це очі, вони мають розуміти: за цю бездіяльність доведеться відповідати на міжнародному рівні, а компенсацію виплачуватиме держава з грошей платників податків.
Всім, хто зараз шукає справедливості, хочу дати професійну пораду: фіксуйте кожне порушення, оскаржуйте кожну незаконну постанову, збирайте матеріали і готуйте ґрунт для звернення до міжнародних інстанцій. Правосуддя існує для тих, хто готовий за нього боротися.
І саме цього Ви можете досягнути звернувшись до АО «Галицька правнича група».
