Так, згідно ст.1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Ø якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян,
Ø у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Для цілей цієї норми закону застосовується показник неоподатковуваного мінімуму доходів громадян розміром у 17 гривень, встановлений пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, позику грошей у сумі понад 170 грн. між фізичними особами можна укласти шляхом видачі розписки позичальника. Правильно складений документ може бути прийнятий в суді як доказ. Однак потрібно розуміти, що юридична сила розписки повністю залежить від її грамотного складання.
Найперше, що необхідно пам’ятати – бажано, щоб цей документ був написаний власноруч. Законодавством не встановлено правила написання розписки. Юридичну силу матимуть обидва варіанти, як рукописний, так і машинописний, однак при зверненні до суду, для того, щоб однозначно ідентифікувати особу – позичальника, необхідними є не тільки прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, та ідентифікаційний номер платника податків, але і зразок підпису, а іноді і почерку людини. В такому випадку розписка, оформлена рукописним текстом, буде повноцінною гарантією того, що позичальник (боржник) не зможе посилатися на те, що він не брав грошей під розписку.
Суму грошей, які були передані в борг, слід вказати цифрами та прописом, а також вказати валюту, в якій передаються гроші.
Частиною першою ст. 192 ЦКУ визначено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня.
Однак, це не забороняє сторонам зазначити у розписці суму у іноземній валюті, наприклад євро чи долар США, як розмір позики, який підлягає поверненню, за умови, що повернення цієї суми у іноземній валюті буде здійснюватися за еквівалентом в національній валюті за офіційним курсом Національного банку України гривні до іноземної валюти (або іншого банку за погодженням між сторонами) станом на день повернення позики.
Для того щоб в подальшому боржник не міг послатися на те, що це був подарунок, рекомендуємо вказувати мету позики.
Не завадить вказати порядок повернення позики, наприклад частинами щомісяця до певного числа поточного місяця або всю суму до конкретної дати. Разом з тим, якщо сторони не зазначили строк повернення позики, це не позбавляє права Позикодавця звернутися до Позичальника із письмовою вимогою у будь-який час. В такому випадку, позика має бути повернена Позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це.
За погодженням сторін, у розписці може бути зазначено розмір і порядок отримання Позикодавцем процентів за користування предметом позики Позичальником. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Гроші в борг під розписку рекомендуємо давати при свідках, які надалі зможуть підтвердити факт передачі вами грошей боржнику. Тому бажано вказати дані, які допоможуть ідентифікувати їх надалі, і особистий підпис. Свідком може бути кожна дієздатна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.
Варто також зауважити, що у розписці неприпустимими є виправлення і закреслення. У випадку допущення незначної помилки виправлення можна завірити написом «виправленому вірити» та підписами сторін, однак краще все-таки переписати.
У випадку прострочення повернення позики, на суму заборгованості може бути нараховано Позикодавцем встановлений індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Звернення до суду за стягнення простроченої позики, процентів за її користування і штрафних санкцій може бути здійснено Позикодавцем у будь-який момент в межах строків позовної давності, коли останній дізнався про його порушене право щодо невиконання чи неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов’язань згідно письмового договору позики та письмової розписки.
