Кожен з нас намірено чи мимоволі може опинитись в ситуації, коли поведінка чи спілкування іншої людини може викликати в нас надмірні емоції та спровокувати до необдуманих висловів чи дій.
Такі дії можуть бути невинними та допустимими, однак, вони також можуть бути такими, що порушують закон та слугуватимуть підставою для притягнення до юридичної відповідальності за вчинення дрібного хуліганства.
Диспозиція статті 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства.
Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.
Не доведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.
Верховний Суд України у постанові N 5-17кс12 від 04.10.2012 надав висновок, згідно з яким хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об'єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 10 "Про судову практику у справах про хуліганство", зазначено, що суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним караних дій. Як хуліганство дії кваліфікують лише у тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства. Головним критерієм розмежування хуліганства від інших діянь є відсутність мотиву на вчинення хуліганських дій.
Отже, для кваліфікації дій особи за ст. 173 КпАП України має бути наявний умисел (прямий чи не прямий) на порушення громадського порядку, мотив задоволення індивідуальних потреб.
При розгляді даної категорії справ має значення як повнота та правильність матеріалів про адміністративне правопорушення, складених та переданих в суд уповноваженими особами органів Національної поліції, так і вірно обрана та нормативно обгрунтована стратегія сторони захисту особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Перш за все варто зазначити, що роботу над майбутнім судовим захистом потрібно розпочати вже з моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, на цьому етапі особа має право відмовитись від підписання протоколу та не надати або надати письмові пояснення, у яких донести свою версію подій та заперечити свою винуватість.
Необхідно зауважити про наявність свідків (очевидців) події, які, у випадку безпідставного звинувачення, зможуть підтвердити вашу невинуватість та обставини події. Необхідно запам’ятати усі деталі, які в майбутньому зможуть підтвердити вашу невинуваність.
Ефективний захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство залежить від ряду факторів та їхнього вмілого та процесуально правильного використання під час розгляду справи в суді, а саме:
- Чи вірно складено протокол про адміністративне правопорушення та чи є докази вчинення особою правопорушення. Чи такі докази є процесуально допустимими та зібраними у передбачений законом спосіб. Варто пам’ятати, що сам по собі протокол не є доказом вчинення адмінправопорушення, а є лише формою фіксації останнього. Матеріали справи повинні містити такі докази, які не залишають жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини.
- Чи зібрано та долучено докази, які можуть підтвердити невинуватість особи (фото-, відео-запис події; нові свідки, та ін.)
- Чи працівниками поліції здійснювалась відеофіксація на портативні відеореєстратори (боді-камери) складення протоколу, відібрання пояснень та чи знайдено підстави для використання цього відео для користі особи, яка притягається до відповідальності.
- Чи допитано в судовому засіданні свідків, яких зазначено в протоколі та відібрано пояснення. І навпаки, чи в судовому засіданні допитано свідків, яких не зазначено в протоколі та не відібрано пояснення. Верховний Суд в постанові від 27 червня 2019 року по справі №560/751/17 зауважив, що письмові пояснення свідків адмінправопорушення без їх допиту у судовому засіданні є неналежними доказами.
- Чи правопорушення вчинено в громадському місці? Чи було порушено громадський порядок? Чи був умисел? Чи сказане є нецензурною лайкою? Чи знайдено підстави для доведення відсутності події і складу адміністративного правопорушення?
- Чи є підстави для закриття провадження у справі?
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
У випадку вчинення дрібного хуліганства, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП України адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Тобто, якщо розгляд справи в суді триває більш ніж три місяці з дня вчинення правопорушення – провадження у справі підлягає закриттю.
Відтак, у випадку наявності чи процесуального створення та доведення в суді однієї з вищенаведених обставин, – провадження у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності підлягає закриттю і адміністративне стягнення не накладається.
Залучення для Вашого захисту професійних адвокатів мінімізує можливі ризики та збільшить шанси на завершення розгляду справи на Вашу користь і адвокати адвокатського об’єднання «Галицька правнича група» нададуть Вам у цьому кваліфіковану правову допомогу.
