Упродовж усієї історії оскарження рішень органів Державної податкової служби (ДПС) про відмову в реєстрації податкових накладних сформувалась судова практика заснована на принципі правової визначеності (legal certainty). Цей принцип став справжнім «щитом» для платників податків у протистоянні з фіскальними органами. В основі цієї судової практики лежить ідея: держава не може діяти свавільно, а її вимоги мають бути зрозумілими та передбачуваними. Верховний Суд неодноразово наголошував, що рішення про відмову в реєстрації ПН не може бути формальним. Однак, рішення Верховного Суду від 30 січня 2026 року у справі № 260/224/24 кардинально змінює ситуацію.
Отже, Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів від 12.12.2019 року №520, в редакції чинній до 8 березня 2023 року, передбачав наступний механізм прийняття рішень органами ДПС:
Під час зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) формувалася квитанція про зупинення реєстрації у якій пропонувалось платнику податків подати пояснення та документи на підставі яких ПН/РК було подано на реєстрацію. У квитанції не деталізувалося, які саме документи потрібно подати для реєстрації ПН/РК. Платники податків подавали той об’єм інформації, які вважали достатнім для підтвердження настання першої події, як підстави для формування ПН/РК. Комісія регіонального рівня на підставі поданих документів приймала рішення.
У разі відмови в реєстрації, платники податку зверталися до суду і майже завжди отримували рішення на свою користь. Задовольняючи позовні вимоги, суди застосовували принцип правової визначеності, оскільки платникам податків не було відомо, які саме документи слід було подавати до контролюючого органу для розблокування спірної ПН/РК.
Наказом Міністерства фінансів України № 19 від 12.01.2023, який набрав чинності 8 березня 2023 року, суттєво оновлено механізм розблокування податкових накладних. До Порядку внесено зміни, що стосуються порядку прийняття рішень регіональною комісією. Зокрема, встановлено норму яка передбачила, що у разі якщо поданих первинних пояснень/документів недостатньо, комісія регіонального рівня не відхиляє заявку одразу, а надсилає платнику Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів. У такому повідомленні податкова має чітко зазначити вичерпний перелік документів, яких не вистачає для прийняття позитивного рішення і таким чином забезпечується дотримання принципу правової визначеності. Платнику податків надається 15 робочих днів на подання цих додаткових документів та пояснень в електронній формі. Після отримання додаткових матеріалів комісія повинна прийняти остаточне рішення протягом 5 робочих днів.
Однак судова практика у даній категорії справ відносно не змінилася. Платники податків і надалі подавали документи, які підтверджують першу подію, як право на формування та реєстрацію ПН/РК, а коли їм відмовляли у реєстрації і вони оскаржували це рішення до суду, - суди так само задовольняли позовні вимоги. Суди, мотивуючи свої рішення, виходили з того, що контролюючий орган, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Оцінка змісту господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу. Предметом розгляду у справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
У справі № 260/224/24 товариство подало до комісії ДПС пояснення разом з документами, що підтверджують настання першої події та реальність господарської операції. Комісія направила платнику повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів. Але платник проігнорував його, вважаючи документи достатніми. До того ж абзац 6 пункту 9 Порядку передбачає саме право (а не обовʼязок) подавати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Коли товариству відмовили, воно оскаржило рішення. Однак, цього разу суд став на сторону податкової.
З огляду на абзац 9 цього ж пункту право фактично є обовʼязком, адже «якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації».
Крім того, пункт 10 Порядку передбачає, що комісія приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні повідомлення та/або надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.
Переглядаючи справу, Касаційний адміністративний суд зазначив, що у разі коли платник, будучи належним чином повідомленим про необхідність надання додаткових пояснень та копій документів, не скористався наданим йому правом на їх подання або скористався ним частково, негативні процесуальні наслідки такої поведінки покладаються саме на нього. За таких обставин контролюючий орган, діючи в межах та у спосіб, визначених Порядком, має законні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної без необхідності надання додаткової оцінки реальності господарської операції по суті.
Оцінюючи наведені обставини, Верховний Суд виснував, що ненадання платником податку додаткових пояснень та документів, прямо витребуваних контролюючим органом у межах процедури зупинення реєстрації податкової накладної, є самостійною та достатньою підставою для прийняття рішення про відмову в її реєстрації, за умови дотримання податковим органом вимог законодавства щодо змісту та форми відповідного повідомлення.
Отже тепер не важливо, наскільки повну та вичерпну інформацію або документи надав платник податків під час першого пояснення. Якщо він, на повідомлення комісії, не надав або частково надав додаткових пояснень та/або документів, це є порушенням Порядку, яке є самостійною та достатньою підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та одночасно підставою для відмови судом у задоволенні позову.
Таким чином, дотримання платником податку процедури визначеної Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних під час розгляду комісією ДПС питання реєстрації ПН/РК, детальність пояснень та додаткових пояснень, повнота наданих первинних документів та відповідність їх вимогам законодавства дозволяє адвокату в суді вибудувати позицію не просто на тому, що "операція була реальною", а на тому, що "контролюючий орган діяв неправомірно, ігноруючи надані докази" та є запорукою подальшого успіху при судовому оскарженні рішень контролюючого органу.
Адвокати АО «Галицька правнича група» нададуть Вам кваліфіковану правову допомогу при реєстрації ПН/РК, оскарженні рішень комісій регіонального рівня, а також у разі оскарження рішень органів ДПС до суду.
