14 квітня 2020 р. 07:32
17 тисяч штрафу за порушення правил карантину, надзвичайний стан, карантин, свобода пересування, підприємницька діяльність та коронавірус – COVID-2019.
Крет Олег
автор, адвокат
Covid-19
17 тисяч штрафу за порушення правил карантину, надзвичайний стан, карантин, свобода пересування, підприємницька діяльність та коронавірус – COVID-2019.

Надзвичайна ситуація, карантин. Заборона здійснювати підприємницьку діяльність, заборона свободи пересування, вимоги представляти паспорт – це не конституційно.

                Адвокати у Львові, Тернополі, Луцьку, Івано-Франківську до Ваших послуг.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту: надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності;

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. Кодексу цивільного захисту:  епідемія - масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу;

Повноваження органів влади. Обмеження, а не заборона.

Відповідно до ст.. 3 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб»:

Кабінет Міністрів України у сфері захисту населення від інфекційних хвороб:

розробляє і здійснює відповідні державні цільові програми;

забезпечує фінансування та матеріально-технічне постачання закладів охорони здоровя, органів державної санітарно-епідеміологічної служби, підприємств, установ та організацій, залучених до проведення заходів і робіт, повязаних з ліквідацією епідемій, координує проведення цих заходів і робіт;

координує та спрямовує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;

укладає міжурядові договори;

розробляє та затверджує перелік товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій, у тому числі поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019);

розробляє та затверджує перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість;

встановлює граничні ціни для оптової та роздрібної торгівлі товарами протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій, у тому числі поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або товарами, що мають істотну соціальну значущість, з урахуванням постачальницько-збутової надбавки та граничної торговельної (роздрібної) надбавки;

встановлює під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, заборону скуповування та перепродажу за цінами, що перевищують встановлені граничні ціни для оптової та роздрібної торгівлі, з урахуванням постачальницько-збутової надбавки та граничної торговельної (роздрібної) надбавки товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій, та/або товарів, що мають істотну соціальну значущість;

вирішує інші питання у межах повноважень, визначених законом.

 

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»: Органи місцевого самоврядування у сфері захисту населення від інфекційних хвороб:

забезпечують проведення профілактичних і протиепідемічних заходів на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах, а також робіт по ліквідації епідемій та спалахів інфекційних хвороб і вирішують питання фінансового та матеріально-технічного забезпечення цих заходів і робіт;

здійснюють комплексні заходи, спрямовані на ліквідацію епідемій, спалахів інфекційних хвороб та їх наслідків;

забезпечують участь у боротьбі з інфекційними хворобами закладів та установ охорони здоров'я усіх форм власності, а також вдосконалення мережі спеціалізованих закладів та установ охорони здоров'я, діяльність яких пов'язана із захистом населення від інфекційних хвороб;

забезпечують доступність і безоплатність надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби у державних і комунальних закладах охорони здоров'я;

забезпечують відповідно до законодавства громадян пільгових категорій лікарськими засобами та виробами медичного призначення для лікування і профілактики інфекційних хвороб;

вирішують інші питання у межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.. 29 Закону України: «Про захист населення від інфекційних хвороб»: Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про введення карантину.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»: На територіях, де встановлено карантин, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування надається право:

залучати підприємства, установи, організації незалежно від форм власності до виконання заходів з локалізації та ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби;

залучати для тимчасового використання транспортні засоби, будівлі, споруди, обладнання, інше майно підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, необхідне для здійснення профілактичних і протиепідемічних заходів, із наступним повним відшкодуванням у встановленому законом порядку його вартості або витрат, пов'язаних з його використанням;

установлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі необхідності - проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів;

запроваджувати більш жорсткі, ніж встановлені нормативно-правовими актами, вимоги щодо якості, умов виробництва, виготовлення та реалізації продуктів харчування, режиму обробки та якості питної води;

установлювати особливий порядок проведення профілактичних і протиепідемічних, у тому числі дезінфекційних, та інших заходів;

створювати на в'їздах і виїздах із території карантину контрольно-пропускні пункти, залучати в установленому порядку для роботи в цих пунктах військовослужбовців, працівників, матеріально-технічні та транспортні засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, частин та підрозділів центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»: Кабінет Міністрів України відповідно до закону встановлює карантинно-обмежувальні заходи на території виникнення і поширення інфекційних хвороб та уражень людей.

У разі виникнення чи загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень населення органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування за поданням відповідних головних державних санітарних лікарів у межах своїх повноважень можуть запроваджувати у встановленому законом порядку на відповідних територіях чи об'єктах особливі умови та режими праці, навчання, пересування і перевезення, спрямовані на запобігання та ліквідацію цих захворювань та уражень.

 

Таким чином, на даний час в Україні встановлені два правових режими: режим карантину, та режим надзвичайної ситуації.

При цьому, постанова Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, яка встановлює не обмеження, а заборону на здійснення ряду основоположних конституційних прав громадян, зокрема на підприємницьку діяльність, свободу пересування прийнята з перевищенням повноважень.

На даний час, трапляються випадки складання протоколів про порушення правил карантину та притягнення судами до відповідальності людей.

Притягають до відповідальності зазвичай за ст.. 44-3Кодексу України про адміністративні правопорушення: Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами де передбачена відповідальність від 17000 до 34000 грн., а на посадових осіб від 34000 грн. до 170000 грн.

Дотримуватись основних правил, як то носіння маски, мінімальний вихід на вулицю, користуватись дезінфікуючими засобами, - необхідно, оскільки це Ваше життя, життя Ваших дітей (батьків).

А що ж, коли виникає крайня необхідність, і Ви не скористались маскою в громадському місці, чіткого визначення якого для даної ситуації немає, а рішення органу місцевого самоврядування, яке може розширити перелік громадських місць далеко не є доступним звичайним людям, та ще й в умовах карантину, виїхали автомобілем з іншими дорослими членами сім’ї більш ніж двоє і так далі, здійснювали торгівлю та на Вас складено протокол, а справу передано в суд на розгляд і Вам загрожує штраф у розмірі 17000 грн?

Що таке громадське місце.

Так, зокрема, відповідно до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоровя населення»: громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони;.

В той же час, в розясненні Кабміну від 4 квітня 2020 року зазначається: Перелік громадських місць може бути розширений органами місцевої влади. Наприклад, у м. Києві до громадських місць відносяться також зупинки громадського транспорту та 50-метрова зона навколо них; церкви та 50-метрова зона навколо них; заклади торгівлі закритого і відкритого типів, зокрема торгові ряди та ринки; кінотеатри та прилегла до них територія тощо.

 

Конституційні права громадян.

Перш за Все, відповідно до ст. 64 Конституції України: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.».

Тобто трудові права та пільги жінок та жінок, які мають дітей, права щодо громадянства, право на життя, право на повагу до гідності, право на свободу та особисту недоторканість, право на звернення, право на житло, право на шлюб, захист дітей, право на судовий захист, право на захист від незаконних дій органів влади, право знати права і обовязки, право на професійну правничу допомогу і основоположні права щодо юридичного захисту не можуть бути скасовані за будь-яких умов.

Які права можуть бути обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану?

Можуть бути обмежені наступні права: На вільний розвиток особистості, право іноземців користуватись правами громадянина, недоторканість житла (слід відрізняти від права на житло, яке гарантує забезпечення житлом, недоторканість житла означає лише проникнення в Ваше житло), таємниця листування, таємниця особистого життя, свобода пересування, свобода думки та віросповідання, право на політичну діяльність, участь на мітинг, володіння користування, розпорядження власністю, право на підприємницьку діяльність, право на працю, право на страйк, право на відпочинок, право на соціальний захист, право на достатній рівень життя та соціальне забезпечення, право на освіту.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану»: «Надзвичайний стан може бути введений в разі:

1) виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення;

Відповідно до ст. 16 даного Закону: «Указом Президента України про введення надзвичайного стану в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням або кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей на період надзвичайного стану можуть запроваджуватися такі заходи:

1) встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;

2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;

3) посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

4) заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;

5) заборона страйків;

6) примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.

Крім заходів передбачених статтею 16 Закону, при необхідності при надзвичайному стані держава додатково може ввести наступні заходи:

1) тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання, з обов’язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень;

2) встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, аварійно-рятувальних формувань та військових підрозділів, залучених до подолання надзвичайних ситуацій;

3) тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об’єктів, діяльність яких не пов’язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань;

4) встановлення карантину та проведення інших обов’язкових санітарних та протиепідемічних заходів;

5) запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;

6) мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов’язковою компенсацією понесених втрат;

7) зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;

8) усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов’язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов’язків зазначених керівників на інших осіб.

З метою ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій у мирний час може здійснюватися цільова мобілізація, обсяги і строк проведення якої визначаються в Указі Президента України про введення надзвичайного стану.

У виняткових випадках, пов’язаних з необхідністю проведення невідкладних аварійно-рятувальних робіт, допускається тимчасове переведення або залучення на добровільній основі працездатного населення і транспортних засобів громадян для виконання зазначених робіт за дозволом відповідного керівника аварійно-рятувальних робіт та за умови обов’язкового забезпечення безпеки праці. Забороняється залучення неповнолітніх, а також вагітних жінок до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров’я.

Більше того, такі заходи як комендантська година чи перевірка документів у випадку епідемій взагалі не передбачені.

Таким чином, законність Постанови Кабміну Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та рішення органів влади та місцевого самоврядування, щодо обмеження свободи пересування, права здійснювати підприємницьку діяльність, страйку, носіння при собі паспорту та ряд інших заборон є протиправними, а штрафи накладені в зв’язку з невиконанням таких рішень районними судами можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Отже, бережіть себе та своїх рідних, дотримуйтесь заходів безпеки, в першу чергу для себе і для своїх рідних людей, а у випадку якщо у Вас виникли проблеми чи питання з правових питань, - АО «Галицька правнича група» завжди надасть кваліфіковану правову допомогу та захистить Вас.

Якщо ж щодо Вас складений протокол про адміністративне правопорушення АО «Галицька правнича група» допоможе Вам розібратись у законності складання такого протоколу, представить Ваші інтереси в суді. В випадку незаконного складання протоколу адміністративне провадження буде закритим, в випадку, якщо Ви дійсно вчинили порушення також є варіанти, оскільки Ви маєте право подати заяву про розстрочення ( відстрочення) виконання постанови.

Адвокати у Львові, Тернополі, Луцьку, Івано-Франківську до Ваших послуг.

 

Опубліковано: 14 квітня 2020 р. 07:32 Стаття 9.
Автор: Крет Олег
Офіс с.Павлів
Офіc м. Тернопіль
Офіс м.Львів
Ми в соцмережах:
Графік роботи:
Пн-Пт - 09.00 - 19.00 год
Сб - 09.00 - 14.30 год
Нд - вихідний
Ми в соцмережах:
Графік роботи:
Пн-Пт - 09.00 - 19.00 год
Сб - 09.00 - 14.30 год
Нд - вихідний
Ми в соцмережах:
Графік роботи:
Пн-Пт - 09.00 - 19.00 год
Сб - 09.00 - 14.30 год
Нд - вихідний